Міністерство освіти і науки Укаїни Національний Університет «Львівська політехніка» Контрольна робота З дисципліни «Логістика» Варіант 23  Львів 2020 Теоретична частина Традиційна і логістична концепція організації виробництва. Логістична концепція організації виробництва включає в себе наступні основні положення: відмова від надлишкових запасів; відмова від перевищеного часу на виконання основних і транспортно-складських операцій; відмова від виготовлення серій деталей, на які немає замовлення покупців; усунення простоїв обладнання; обов'язкове усунення браку; усунення нераціональних внутрішньозаводських перевезень; перетворення постачальників з ворожої сторони в доброзичливих партнерів. На відміну від логістичної традиційна концепція організації виробництва передбачає: ніколи не зупиняти основне обладнання та підтримувати високий коефіцієнт його використання; виготовляти продукцію як можна більш великими партіями; мати максимально великий запас матеріальних ресурсів. Традиційна концепція найбільш прийнятна для умов "ринку продавця", а логістична концепція - для умов "ринку покупця". Коли попит перевищує пропозицію, можна бути впевненим, що виготовлена партія виробів буде реалізована, тому максимально завантажується обладнання. Причому, чим більше буде виготовлена партія, тим нижче виявиться собівартість одиниці виробу. Завдання реалізації на першому місці не стоїть. Ситуація змінюється з приходом на ринок "диктату" покупця. Завдання реалізації виробленого продукту в умовах конкуренції виходить на перший план. Мінливість і непередбачуваність ринкового попиту роблять недоцільним створення і утримання великих запасів. У той же час виробник вже не має права упустити жодного замовлення. Звідси виникає необхідність в гнучких виробничих потужностях, які здатні швидко відреагувати на попит, що виник. Виробництво в умовах ринку може вижити лише в тому разі, якщо воно здатне швидко змінювати асортимент і кількість продукції. До 70-х роках XX століття весь світ вирішував цю задачу за рахунок наявності на складах запасів готової продукції. Сьогодні логістика пропонує адаптуватися до змін попиту за рахунок запасу виробничої потужності. Запас виробничої потужності виникає при наявності якісної та кількісної гнучкості виробничих систем. Якісна гнучкість забезпечується за рахунок наявності універсального обслуговуючого персоналу і гнучкого виробництва. Кількісна гнучкість може забезпечуватися за рахунок резерву обладнання та робочої сили. Наприклад, на деяких підприємствах Японії основний персонал складає не більш 20 % від максимальної чисельності робітників, решта 80 % - тимчасові працівники. Підходи до управління матеріальними потоками у виробничій логістиці. У виробничій логістиці велика роль належить процесам своєчасного постачання виробництва всіма необхідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, комплектуючими виробами. Закордонними фахівцями розроблено і впроваджено у практику декілька систем управління цими процесами. Управління матеріальними потоками у рамках внутрішньовиробничих логістичних систем грунтується на двох принципово різних підходах: штовхаючому і тягнучому. Перший підхід називається «штовхаюча» система і є системою організації виробництва, у якій предмети праці, які надходять на виробничу ділянку, безпосередньо цією ділянкою в попередньої технологічної ланки не замовляються. Матеріальний потік «виштовхується» кожному наступному адресату строго за розпорядженням (командою), яке надходить на передавальне ланку з центральної системи управління виробництвом. Протягом свого виготовлення деталі проходять шлях від попередньої стадії процесу виробництва до наступної. Однак у цьому випадку важко перебудуватися під час збоїв у якихось технологічних процесах або за умови зміни попиту. Використовуючи дану систему управління, протягом місяця доводиться неодноразово змінювати виробничі графіки для всіх те...